Найдовший день і найкоротша ніч

15 июня 2011 - Editor

Скоро ми матимемо змогу спостерігати найдовший день і найкоротшу ніч, що називається літнім сонцестоянням і відбувається 20 або 21 червня, в залежності від року. У році існує два сонцестояння — зимове й літнє. У північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня, саме тоді спостерігається найкоротший день і найдовша ніч, а літнє — 20 або 21 червня, коли можна спостерігати найкоротшу ніч і найдовший день.

 У південній кулі на зазначені дати припадають, відповідно, літнє й зимове сонцестояння.

 У середніх широтах, протягом року навесні й на початку літа, Сонце щодня підіймається усе вище над обрієм, а в момент літнього сонцестояння зупиняється й змінює свій рух на зворотній. Потім воно щодня опускається усе нижче й зрештою, у момент зимового сонцестояння, знову змінює свій рух на зворотній й починає підійматися. Протягом декількох сусідніх днів сонцестояння Сонце майже не змінює схилення, його полуденні висоти в небі майже незмінні; звідси й походить сама назва сонцестояння. Воно ніби зависає над землею.

 День літнього сонцестояння — це важлива географічна і астрономічна подія, яка відбувається в Сонячній системі. У моменти сонцестоянь Сонце, у своєму видимому русі по екліптиці найбільш віддаляється від небесного екватора, досягає найбільшого схилення, північного або південного. Цього дня наша планета, здійснюючи рух навколо сонця і обертаючись навколо уявної осі, в черговий раз займає по відношенню до Сонця таке положення, коли сонячне проміння в північній півкулі прямо спадає на північний тропік і висвітлює дно найглибших водоймищ.

 В 2011 році, коли у нас в північній півкулі настане астрономічне літо, для мешканців південної кулі розпочнеться астрономічна зима.

 Точки екліптики, максимально віддалені від небесного екватора, через які відбувається проходження Сонця, називаються точками сонцестояння. Це такий момент у річному обертанні Землі навколо Сонця, коли спостерігається найкоротший день або найкоротша ніч.

Під час літнього сонцестояння Земля, в результаті нахилу своєї осі до площини екліптики на 23 ° невеликим градуси, звернена до Сонця північним полюсом. На південному полюсі у цей час стоїть полярна ніч.

 В дні літнього сонцестояння ще до християнства стародавні слов’яни і прибалтійські народи святкували прихід літа. Американці і канадці вважають цю дату (літнє сонцестояння) початком літа, китайці, ірландці, японці та англійці — його розпалом.

 В Україні святкували День Івана Купали або Купайло, у Литві — Ладо, у Польщі — Соботки, в Білорусі — Купали. Після християнізації свята, стався збіг цього дня з днем Івана Хрестителя. А потім через прийняття григоріанського календаря, введеного в 1582 році Папою Римським Григорієм XIII на зміну юліанського і затвердженого у світі як міжнародний стандарт, одне з найзагадковіших свят змістилося на два тижні, і почало святкуватися 7 липня.

Цей день як символ перемоги світла над темрявою знаменує розквіт сили Бога Сонця, а разом із ним — і усієї природи. Вся природа, відчуваючи поворот сонячного кола, поспішає жити на повну силу. Навіть спеціалісти-природознавці підтверджують, що природа надзвичайно сильно реагує на сонцеворот. До цього дня, зазвичай, всі рослини намагається досягти максимуму в рості, а після сонцестояння користуються силами, які накопичили за увесь період цвітіння. Напевно саме так можна пояснити цілющість трав, зібраних під час свята Івана Купала.

Рейтинг: 0 Голосов: 0 5721 просмотр
Комментарии (0)
Нет комментариев. Ваш будет первым!